продвижение сайтов в ташкенте

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in [path]/includes/class_postbit_alt.php(474) : eval()'d code on line 21

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in [path]/includes/class_postbit_alt.php(474) : eval()'d code on line 21

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in [path]/includes/class_postbit_alt.php(474) : eval()'d code on line 21

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in [path]/includes/class_postbit_alt.php(474) : eval()'d code on line 21

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in [path]/includes/class_postbit_alt.php(474) : eval()'d code on line 21

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in [path]/includes/class_postbit_alt.php(474) : eval()'d code on line 21

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [path]/includes/class_core.php:3254) in [path]/external.php on line 865

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [path]/includes/class_core.php:3254) in [path]/external.php on line 865

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [path]/includes/class_core.php:3254) in [path]/external.php on line 865

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [path]/includes/class_core.php:3254) in [path]/external.php on line 865

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [path]/includes/class_core.php:3254) in [path]/external.php on line 865
неОфіційний форум Чернівецького Національного Університету (ЧНУ) - СтудЗона http://chnu.com.ua Вибирай свій факультет і спілкуйся uk Wed, 31 Oct 2012 15:12:27 GMT vBulletin 60 http://chnu.com.ua/images/genesis/misc/rss.jpg неОфіційний форум Чернівецького Національного Університету (ЧНУ) - СтудЗона http://chnu.com.ua Викладач ЧНУ Роман Волков потрапив до 50-ки кращих науковців України http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15196&goto=newpost Sun, 28 Oct 2012 10:00:18 GMT Професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича увійшов до 50 кращих науковців України в галузі медицини та наук про життя,... Професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича увійшов до 50 кращих науковців України в галузі медицини та наук про життя, повідомляють на офіційному сайті університету.

За рейтингом бази даних SciVerseScopus завідувач кафедри молекулярної генетики та біотехнології ЧНУ, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, приват-доцент (Німеччина), професор Волков Роман Анатолійович посів 24 рейтингове місце.

Як відомо, ще два викладачі вузу, а саме Ангельський Олег та Ушенко Олександр увійшли до рейтингу 100 кращих України з фізичних та технічних наук.

http://vidido.ua/index.php/pogliad/a...ovciv_ukraini/ ]]> СтудЗона lunizz http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15196 Ух какое фото http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15123&goto=newpost Tue, 16 Oct 2012 11:57:54 GMT Зображення: http://cs309828.userapi.com/v309828486/5794/Oxwn8jbyWtU.jpg Какой корпус на фото? :)
Какой корпус на фото? :) ]]> СтудЗона lunizz http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15123 Екс-филфак http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15050&goto=newpost Thu, 04 Oct 2012 08:20:54 GMT Зображення: http://cs309328.userapi.com/v309328417/1212/S15saWdU4i0.jpg ]]> СтудЗона lunizz http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15050 Безкоштовний Інтернет обіцяють студентам вузів у Чернівцях http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15048&goto=newpost Thu, 04 Oct 2012 07:33:31 GMT Табачник підписав рекомендаційний лист ректорам вузів, у якому пропонує створити безкоштовний доступ до Інтернету Нещодавно міністр освіти Дмитро... Табачник підписав рекомендаційний лист ректорам вузів, у якому пропонує створити безкоштовний доступ до Інтернету

Нещодавно міністр освіти Дмитро Табачник підписав рекомендаційний лист ректорам вузів, у якому пропонує зайнятися питанням безкоштовного доступу до Інтернету для українських студентів. Зауважив, що Wi-Fi необхідний і у гуртожитках, аби студенти могли готуватися до занять.

Про необхідність проведення безкоштовного Інтернету говорять і студенти.

Студентка фізичного факультету ЧНУ Анастасія Німачук донедавна жила в гуртожитку і запевняє, що в гуртожитках університету Інтернет є, проте якість його дуже погана.

- Інтернет кабельний, безкоштовний, та користуватись ним майже неможливо. Один реферат можна "качати" декілька днів, - каже дівчина. - Навіть звичайні веб-сторінки важко відкривати.

Проректор з наукової роботи Олександр Ушенко пояснює, що безкоштовний Wi-Fi є майже в усіх корпусах. Та річ у тім, що треба встановити програми, що захищатимуть дані університету, а вони дуже дорогі. Що стосується гуртожитків, то студенти не розуміють, чому швидкість така.
Цитата:

У гуртожитках ЧНУ безкоштовний Інтернет є, проте якість його залишає бажати кращого
- Раніше Інтернет в гуртожитках був платним, було 650 користувачів і його якість всіх влаштовувала, - запевняє Олександр Григорович. - Коли ж доступ зробили безкоштовним, ми не були проти, та кількість користувачів зросла до трьох тисяч. Відповідно, той Інтернет, що був, вже не "тягне" стільки охочих. Тому зараз треба оновити обладнання, щоб зробити доступ кращим. Крім того, студенти не розуміють, що безкоштовний Інтернет розрахований на навчання, пошук інформації, а не на перегляд та завантаження відео чи різних програм.

Не така ситуація в інших вишах Буковини.

- У нас безкоштовний Інтернет є тільки в комп'ютерних аудиторіях, тому користуємось ним лишень на заняттях, - каже студент БДФЕУ Володимир. - У гуртожитках Мережа є в тих студентів, які самі уклали угоди з Інтернет-провайдером і платять з власної кишені.

За словами інженера з ремонту електронного обладнання БДФЕУ Дмитра Павлюка, безкоштовна Мережа підключена в усіх навчальних корпусах та бібліотеці. В будь-який момент студенти можуть скористатися нею. Що стосується Wi-Fi, то планують, що він буде доступний вже з 2021 року. У гуртожитках студенти підключають Інтернет самі.

http://vidido.ua/index.php/pogliad/a...u_chernivcjah/ ]]> СтудЗона lunizz http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15048 Шайко-Шайковський розробив конструкції для лікування складних переломів http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15047&goto=newpost Thu, 04 Oct 2012 07:32:23 GMT Винаходи професора ЧНУ ім. Ю. Федьковича Олександра Шайко-Шайковського служать медицині Вітчизняні вчені не гірше за іноземних з їхніми... Винаходи професора ЧНУ ім. Ю. Федьковича Олександра Шайко-Шайковського служать медицині

Вітчизняні вчені не гірше за іноземних з їхніми надновітніми технологіями здатні на видатні відкриття та винаходи, які до того ж можуть бути комерційно привабливими. Головне, аби держава цікавилася їхніми ідеями, адже це високоприбутковий ресурс економіки. Однак поки що хоча і мляву, але зацікавленість у розробках наших науковців проявляють лише приватні інвестори.

Так, нещодавно 80 тисяч гривень отримав на втілення у життя спільних із медиками-травматологами винаходів доктор технічних наук, професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Олександр Шайко-Шайковський. Він – автор особливих фіксуючих конструкції для лікування складних переломів.

Їх виготовлено з легкого сплаву. Головна перевага конструкцій, на переконання автора, їх ціна. Закордонні аналоги, які зараз використовують в Україні для лікування переломів, коштують від 1 до 5 тисяч євро. Тоді як конструкції чернівецьких винахідників обійдуться максимум у 500-800 гривень.

– У нас близько 97 відсотків обладнання для лікування переломів – імпортовано. Лише торік, застосовуючи такі фіксуючі конструкції, провели 200 тисяч операцій. У Чернівцях здійснили 2 тисячі операцій, – розповів у інтерв'ю "Погляду" О. Шайко-Шайковський.

Розроблені конструкції вже використовували, за їх допомогою вдалося провести декілька тисяч успішних операцій операцій у клінічних закладах м. Чернівці ( лікарнях "Швидкої медичної допомоги", та обласній клінічній).
Над удосконаленням конструкції працював 30 років

Фіксуюча конструкція презентована професором Шайко-Шайковським не унікальна, як пояснює сам автор, а лише ним удосконалена. Вперше її розробили десятки років тому. У світі є безліч її аналогів та різновидів. Раніше, розповідає професор, кожен лікар-представник тієї чи іншої медичної школи лікував переломи за своєю схемою. І лише згодом, коли відбулося зближення інженерно-технічної думки й медицини, підхід до лікування став єдиним.

– Особисто я займаюся цією справою близько тридцяти років. Хочу акцентувати, що над розробкою увесь час працюю в коаліції з медиками, зокрема зі спеціалістами- травматологами БДМУ та практичними лікарями, адже вони краще знають, що саме потрібно зробити. Без їхніх консультацій моя конструкція була б можливо досить досконалою з інженерного погляду, проте абсолютно непридатною для використання з медичної точки зору – розповідає науковець. – Розпочинав справу з доктором медичних наук Іваном Рублеником. Він здійснив справжній прорив у травматології. Власне, в основу наших конструкцій покладено саме його ідеї.

Зараз ринок заполонили імпортні фіксуючої конструкції. Везуть їх, головним чином, з Чехії, Німеччини, Швеції. Частка вітчизняних конструкцій становить лише кілька відсотків. А все тому, переконаний науковець, що їх не виробляють в Україні централізовано. А те, що є, створено здебільшого у напівкустарних умовах. А ще дорогі імпортні конструкції лікарям ставити вигідніше матеріально, адже отримують за це певні бонуси від виробника.
З фіксатором можна ходити вже за кілька днів після операції

Фіксуючу конструкцію виготовлено із хромонікелевотитанового сплаву. Цей сплав є біоінертним і тому організм його не відторгає. Зрештою, із такого самого матеріалу зроблено й імпортні конструкції. Проте при цьому українські є значно дешевшими.

– За кордоном медицина є страховою, тому питання ціни там відходить на другий план. З нашими зарплатами люди не можуть дозволити собі придбати конструкцію, скажімо, шведського виробництва за 8 тисяч євро. Наші ж фіксатори, завдяки технології їхнього виробництва, є доступними широкому загалу й вартують лише кілька сотень гривень, – каже О. Шайко-Шайковський.

Цитата:

О. Шайко-Шайковський: "якби не співпраця з медиками, конструкція фіксатора була б, можливо, досконалою з інженерного погляду, але непридатною для використання на практиці"
Фіксуюча конструкція легка і вже на четвертий-шостий день після операції пацієнт може не лише ходити, але й обходитись без сторонньої допомоги, не завдаючи клопоту близьким. Окрім того, пояснює О. Шайко-Шайковський, з такою конструкцією людина швидше одужує, оскільки не має пролежнів, не атрофуються м'язи, не відбувається контрактура суглобів, нормально працює імунна система тощо.

Після одужання конструкцію знімають. Якщо ж її встановили людині похилого віку, то аби уникнути зайвих травмувань, її залишають.
Має намір налагодити промислове виробництво своїх розробок

Народився й виріс у родині медиків та військових. У сім'ї було п'ять докторів медичних наук, а я єдиний, хто став техніком. Чому у житті обрав саме цей напрямок, нині сказати складно. Зрештою, з медициною таки мене життя пов'язало, не останню роль у цьому, очевидно, зіграла зустріч із професором Рублеником. Працювати над пристроями, які допомагають лікувати, почав мабуть ще й тому, що в родинному колі часто обговорювали ті чи інші проблеми, пов'язані з цим.

Професор планує налагодити виробництво цього винаходу, адже, переконаний він, Україна має і може забезпечити себе своїми препаратами та інструментарієм. Це логічно і природно. Відповідно до положення ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я), країна для забезпечення своєї незалежності має випускати бодай 70-75 відсотків своїх ліків та обладнання. У нас же частка вітчизняної продукції становить менше за 6 відсотків, а за деякими позиціями – ще менше.

Амбітні й далекосяжні плани щодо власного виробництва фіксуючих конструкцій мають, радше, альтруїстичне підгрунтя. Професор переконаний, що це також створить робочі місця для наших фахівців, а отже вони залишаться в Україні, а не шукатимуть заробітків деінде. На прибутки від виробництва науковець не надто й розраховує. Каже, для нього набагато важливіше, аби справа всього його життя була корисною й служила людям.

http://vidido.ua/index.php/pogliad/a...lja_likuvannj/ ]]> СтудЗона lunizz http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15047 Новый взгляд на #ЧНУ http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15039&goto=newpost Wed, 03 Oct 2012 13:04:05 GMT http://cs305709.userapi.com/v305709904/4942/5a2udP0APoQ.jpg
$vbphrase[ab_clicktoexpand]
]]> СтудЗона lunizz http://chnu.com.ua/showthread.php?t=15039