[lunizz]

Незламна людина із поламаною долею. Непересічна особистість, шістдесятник, котрий не прогнувся, вижив і доносить невикривлену правду життя – Євген Сверстюк вперше завітав до Чернівців. "Правда полинова" та "Не мир, а меч" – 2 книги, які літературний критик запрезентував студентам-філологам ЧНУ.

"Скажи, не маєш ворогів? Облиш ту боку похвалу, Хто мав обов'язок, горів, мусив нажить. В тебе нема? нікчемна й праця твоя сама". – Це навіть не авторський вірш, він тільки переклав на українську близькі по духу слова маловідомого англійського автора. Низького зросту, охайно одягнений, з посивілими скронями Євген Сверстюк вперше (майже пошепки) начитує свої вірші та переклади в стінах Чернівецького університету. Це зараз...А ще пів століття тому поет-бунтівник із плеяди шістдесятників – ворог народу. Його переслідували за участь у "Самвидаві", змушували звільнятись з роботи за так званими політичними мотивами. Він протестував проти арештів і незаконних судів, допоки сам не був заарештований у 1972-му році. Тодішня феміда відібрала в поета 12 років життя, 7 з яких Євген Сверстюк поневірявся у таборах, а решту 5 – у засланні в Бурятії. Йому пощастило вистояти, тоді як його друзів – Василя Симоненка, Івана Дзюбу, Миколу Вінграновського нині посмертно возвеличують після постійного цькування. Про них і не тільки Євген Сверстюк зібрав есе в одну книгу під назвою "Не мир, а меч". "Христос приніс не мир, а меч. Щоб розділити правду і неправду, добро і зло, щоб розділити людей світла і людей темряви і це досить актуально звучить зараз – в час страшенного Вавілону і суміші грішного з праведним", – каже літератор. Те, що довелось пережити Євгену Сверстюку у 60-тих, сьогодні повернулось дзеркальною стороною. Підлабузництво звідусіль – ділиться літературний критик – і з відразою пригадує, що більшість його товаришів-шістдесятників навіть у Спілку письменників України прийняті посмертно. Сучасні політики в передвиборчій гонитві не раз звертались до Євгена Сверстюка публічно виступити за того чи іншого кандидата. Втім, на замовлення "політичних блазнів", як називає їх Євген Сверстюк, не виступатиме, хоча й не приховує своєї політичної позиції. "Я думаю, що Україна стоїть на порозі змін. Це має бути очищення від цієї всієї скверни, яку ми тягнемо з безбожного і темного віку". Силою, що може здійснити таке очищення, є любов, причому, не будь-яка, а діяльна, – вважає Євген Сверстюк.